domingo, 23 de agosto de 2009

СПОГАДИ ІЗ ДУБАЮ

Дня 18 липня 2009 я дістала дивне запрошення. В Дубаю відбудеться міжнародний показ мистецтва на яйцях. Просять мене щоб я показала свої писанки, мою нову книжку та техніку писанок. Я це прочитала кілька разів, бо щось не вірила, подивилася в інтернет де то все є та познайомилася з містом, поговорила з родиною, та вирішила поїхати так далеко, щоб всі бачили які ми маємо гарні писанки.
Там відбувся перший показ творчости над яйцями. Це було від 29-07 до 08-08-2009. Нас було 7 осіб. Троє із Кореї, які робили так звані Фаберже. Одна Пані із Канади яка вишиває на шкарлупі струсів яєць. Ще одна Пані із Мадярщини, яка працювала над різними яйцями та навіть їх малювала. Один хлопець із Китаю, який робив різби на яйцях. І я з Аргентини.
Перше велики вражіння це був аеропорт де все написани по арабськи та англійськи, люди інакше одягнені, великі пальми, жовті килими ніби то пісок, багато реклами про добру якість води (вони горді що вміють відібрати сіль із морської води),...
На щастя вже чикали на мене та я могла добре говорити по англійськи з ними. На другий день я приладила свої фарби, купила яйця не далеко від готеля, змінила гроші звані "діргамс", та по четвертій годині приїхали по нас. Всі кошти подорожі булу для нас вільні. Ми мали працювати 5 годин в дуже гарнім приміщені, де також був показ понад 300 яєць. Було дуже багато людей, з різних країн світу, всі володіли англійською мовою. Дуже багато питали про писанки, що означають всі рисунки, від коли їх писали на Україні, звідки брали різні фарби, де я навчилася їх писати, бо знали що я з Аргентини.
Ми мали вільний час аж до четвертої години. Багато пізнали, хоча майже не можна ходити по вулицях через велику горяч та теплий вітер. Була над морем де пісок дуже теплий, а вода майже гаряча для купелі. Все життя проходить в великих "шопінгс", де є зимне повітря. Все величави в нтх, мають люксусовий готель, мають де їздити на лищатах, на правдивім снігу, мають чудові акварії, маоть де грати гольф на зеленій траві, чудові апартаменти збудовані на воді, найвищу вежу, понад 800 метрів, дуже широкі дороги де по боках ростуть квіти, дерева та гарна трава. Все це де була колись пустиння. Була в музею де показували як то бідно жили заки знайшли нафту. Їхнє життя було риболовство та шукання перл. Та як скоро вміли розробити свій край, щось неймовірно. Дуже цікаво було бачити різні вулеці в давнені та як почали рости після відкриття нафти. Також показували фільм що нового буде в наступних літ.
Щодо виставки довідалася, що в літі менше людей приїжджають, тому роблять всі покази. І так зорганізували нашу виставку. Бачили різні виставки, як дитячий хор із Африки, цирк із Італії, Польщі та навіть була одна українка. Дуже прихельна була телевізія та всі газети. Всі хотіли знати про нас.
Остатний день поїхали на павдиву пустиню. Там їздили по тих горах піску, бачили верблюди та навіть мали прохід на них, а вечером мали гарну арабську вечерю на тій пустині та навіть дівчата гуляли власні танці.
Ш так пройшли мої дні, ніби казка, але я дуже вдячна всім тим, що подумали, що писанка має своє місце в світі. Я горда, що могла показати наше мистецтво перший раз в Дубаю.

No hay comentarios:

Publicar un comentario en la entrada