Ощадбанк. Писанка | Повна верciя

Львів мистецький. Народження феї з горішка

Una Tradición Milenaria "Pysanky, los huevos de pascua ucranianos"

Pysanky, los huevos de pascua ucranianos

Nota realizada por Pauline Walker para la revista "Las Gallaretas"

  La tradición de ofrecer huevos de Pascua se remonta a varios siglos atrás. Símbolo de fecundidad, vida y renovación, en algunos países, como Ucrania, se convirtieron en objetos de culto, que aún hoy, adornan con una técnica muy especial. Antiguamente la Iglesia Católica no aconsejaba el consumo de huevos durante la Cuaresma. Pero las gallinas seguían poniendo huevos, ajenas a preceptos o normas religiosas. Por lo tanto, no quedaba más remedio que guardarlos. Sin embargo, el domingo de Resurrección, primer día en el que este precepto ya no regía, se convertía en la fecha señalada para compartir o regalar los huevos que no se habían consumido durante la Cuaresma. De esta forma, fue naciendo la costumbre, y ofrecer una canasta de huevos frescos era sin duda un magnífico detalle. Pero si además los huevos se coloreaban o se pintaban se convertían en un auténtico regalo.

 "El arte de adornar los huevos de pascua en Ucrania o Pysanka, data de épocas antiguas", cuenta Cristina Serediak, médica pediatra radicada en Rio Negro, pero de familia ucraniana, que hace más de 20 años difunde este arte desde la Argentina para el resto del mundo. La Pysanka o la decoración del huevo de pascua ucraniano, atesora toda una extraordinaria historia de costumbres que Cristina divulga con la generosidad de quien sabe y siente que el valor de esas tradiciones está en que se transmitan para que no desaparezcan. La palabra Pysanky proviene del verbo Pysaty que en ucraniano significa escribir. Las Pysanky son huevos escritos mediante símbolos ornamentales en diversos colores cuyo significado constituye una enseñanza histórica que se ha transmitido de generación en generación por artesanos. Esta costumbre se prolongó en el tiempo. En el año 988 Ucrania acepta el cristianismo. Y la iglesia acepta esta tradición cambiando el significado de algunos símbolos. Por ejemplo: el pez que era símbolo de salud y vida, pasó a ser el símbolo de Cristo. El triángulo que era la representación del aire, agua y fuego pasó a ser símbolo de la Trinidad, las cuadriculas que significaban tierra arada, pasaron a significar redes de apóstoles, que eran pescadores. 

Talismán del folklore ucraniano 

Según cuenta Cristina, cada región de Ucrania tiene sus diseños básicos, sus colores y sus formas predominantes, que varían de un poblado a otro. En algunas regiones Ios diseños son netamente geométricos y en otros son más barrocos o florales. "La mayoría de los símbolos que usamos ahora son muy antiguos y son el resultado de la unión de nuestros antepasados con la naturaleza, con el cosmos y con lass leyes que rigen el movimiento del universo -dice- De ahí, el poder protector que se les atribuía. Muchas veces las Pysanky se usaban para prevenir enfermedades, otras, como ofrenda para obtener buenas cosechas, también, para celebrar nacimientos y bodas. Después, pasaron a ser parte del canasto pascual y tanto antiguamente como hoy en día, son bendecidos en la misa del domingo de resurrección, en donde todas las familias llevan su canasto y el sacerdote bendice la comida del desayuno pascual. Es un ceremonia se hace en todas las iglesias ucranianas para esta época". 

La importancia de las tradiciones 

Cristina Serediak es autora del único libro en castellano sobre este arte tan antiguo: "Las Magia de las Pysanky," en donde cuenta en detalle las costumbres y tradiciones de los distintos pueblos de Ucrania a la hora de decorar estos huevos, para celebrar la primavera y que con la introducción del cristianismo se derivó a la Pascua. Allí explica que una tradición con tanto contenido simbólico tiene reglas muy claras y muy precisas sobre los significados de cada decoración y hasta de los colores utilizados. Nada era casual, todo estaba muy bien pensado. Por lo general se juntaban las mujeres de la familia, se ofrecía el trabajo y se hacían unas oraciones antes de empezar a decorar, con un método parecido al del Batik, los huevos cuidadosamente seleccionados para después regalarlos. Desde los motivos más primitivos (reducidos a trazos o líneas) hasta los dibujos ornamentales más modernos, todos contenían un mensaje. Por eso, no se trata solo de objetos decorativos. Son un bien cultural de un pueblo antiguo, que hizo de esa tradición, una muestra de su época y de su identidad.

Helena Kim Ju disfruta de La Magia de Las Pysanky

Helena Kim Ju recibió mi libro "La Magia de las Pysanky" y comentaba esto en su Facebook. Muchas Gracias Helena !!

 "The magic of the Pysanky, written by Cristina Serediak I am enjoying the book that shows the history, illustrations of various designs and a lot of information about Pysanky.
Cristina Thanks for the book, your thoughtful present to me. Helena"

 

Happy Kyiv ( Pharrell Williams Happy) - Kiev, Maidan, Kijów, Majdan

Pisanki Ażurki Galeria Justyny Huevos Calados!

Латвійський хор заспівав гімн України

Cristina Serediak artista invitada por la Fundación Egg Art de Nueva Zelandia

Helena Kim Ju dedica gran parte de su tiempo a explorar y aprender sobre el arte de los huevos, además de ser una excelente artista reconocida a nivel mundial sobre este arte. Su trabajo se ve reflejado en su sitio web Helena Egg Art & Shadow Box en Nueva Zelandia. 

Helena es la directora de la Fundación Egg Art de Nueva Zelandia y realiza entrevistas a los artistas que se dedican a este arte milenario a través de un cuestionario que les hace llegar. A continuación le dejamos la nota realizada a Cristina Serediak.-

1. What is egg art? (In your mind) -¿Qué es el arte de los huevos? (En su mente)-

 Los inicios del arte de hacer pysanky se confunden con la prehistoria hace 5000 años. Era el ruego a los dioses para obtener buenas cosechas, buena salud, buen matrimonio, etc. Se hacia sobre huevos de cigüeñas, que regresaban en cada primavera. Lograron a traves de los siglos la perfeccion en esta escritura prealfabetica. Según una creencia popular, el mundo seguira existiendo mientras haya una persona escribiendo una pysanka.

 The beginnings of the pysanka art are located 5000 years ago, during the prehistory. It was the prayer to the gods asking for good crops, health or a fine marriage, for instances. It was originally made on stork eggs, birds that kept coming each year, in spring. There was a popular belive that as long as there was someone writing a pysanka, the world would continue existing.

Писанка існує тому 5000 років в приісторії. Це була молитва про добру жниву, здоровля або добре подружжа. Спочатку уживали яйця лелеків які прилітали на весну. Є повірення, що доки буде хтось писати писанку світ буде існувати.

 2. Introduce yourself. - Preséntate.

Me llamo Cristina Serediak. Estoy casada con Roberto Forte. Ambos somos medicos, yo pediatra y el cirujano. Tengo 2 hijos y una hija y 2 nietas y otra en camino pronto. Vivo en un pueblo pequeño cerca del rio a 1000 km de Buenos Aires, capital de Argentina, para el sur en la zona llamada Patagonia. Naci en 1946 en Austria y a los 2 años llegamos a Argentina.

My name is Christine Serediak. I´m married to Roberto Forte. We are both medical doctors. My speciality is pediatrics. We have 2 sons and one daughter, 2 grand daughters and one more coming soon. I live in a small town near a river, 1000 km from Buenos Aires, the capital of Argentine. I was born in 1946 in Austria and when I was 2 years old, we arrived in Argentine.

Називаюся Христина Середяк. Мій чоловік Роберто Форте. Оба лікарі. Маю 3 дітей та 2 онучки, а третя скоро. Живу в маленькім місткчку 1000 км від столиці Аргентини. Народжена 1946.

 3. How did you know egg art?  ¿Cómo supiste del arte de los huevos?

Al ser mis padres ucranianos en casa se hablaba siempre ese idioma y asi fui aprendiendo su cultura, historia y tradiciones. Al cumplir 2 años llegamos a la Argentina y fui a los colegios argentinos durante la semana y a los colegios ucranianos los domingos. Siempre conoci el arte de las pysanky en Pascua. Pero hace unos 20 años comencé a indagar en este arte en forma mas profesional. Comence mi camino de profesora con alumnos, di conferencias, seminarios y talleres. En el año 2009 escribi mi libro “La Magia de las Pysanky”, el primer libro en idioma español que se puede ver en el Museo de las Pysanky en Kolomyia, Ucrania. Ademas soy miembro de la Asociacion Nacional de Artesanos de Ucrania.

At home, being my parents ukranian, we spoke permanently ukranian language, so I learnt the culture, history and traditions of that country. I went to regular argentinean school during week days and on Sundays to the Ukranian school where I learned about ancient pysanky. Twenty years ago I began to work more profesionally with pysanky. I was invited to give lectures, seminars and began also to teach. 2009 was the year I published muy book “The magic of Pysanky”, the first book about this art in Spanish language. You can find it in the Ukranian Museum of Pysanky in Kolomyia, Ucraine. I´m also member of the National Union of Folk Art Masters of Ukraine.

Моя родина з України тому все навчали батьки а потім українська школа про історію, традиції і мову. Також ходила до аргентинської школи. Тому десь 20 років почала серіозно вивчати писанки. Навіть написала першу книжку про писанки в еспанській мові «Чар писанок»яку можна знайти в Музеї Писанок в Коломиї. Член Національної Спілки Майстрів Народного Мистецтва України.

4. What is the hardest part in creating an egg art? - ¿Cuál es la parte más difícil en la creación de este arte?

Creo que la parte mas dificil es conseguir los materiales que necesitamos para plasma sobre la cascara del huevo la idea que tenemos en mente. A veces no es el color que deseamos, a veces no es la linea adecuada, a veces no es el huevo correcto, etc. Recuerden que en la pysanka tradicinal todos los motivos son escritura prealfabetica, por eso es importante su mensaje.

I think the most difficult part of Pysanky creating process is to gather the materials needed to get the job done, and put- on the eggshell- the idea you have in your mind. Remember that you write a message using designs instead of characters on traditional pysanky. The other person must know the meanings of those to read it.

Найтаще це знайти відповідні матеріали до роботи шоб написати на яйці це що роздумали. Писанку треба вміти прочитати та написати.

Bariloche: Primer encuentro de Pintura Decorativa

En el Primer encuentro de Pintura Decorativa en Bariloche que se realizó entre los días 28 y 30 de junio 2013 en el hotel Tunquelen, Cristina Serediak participó con su obra "Pysanky", la cual obtuvo una Mención Especial del Concurso de Obras de Arte-Bariloche 2013. Además durante esos días llevó adelante un taller sobre la técnica en la decoración de huevos.

 

Cristina Serediak, La magia de las tradiciones

Heredera de una antiquísima tradición, “pisanka” o la técnica ucraniana de decorar huevos para acontecimientos como la Pascua. 

La costumbre se remonta a alrededor de 5 mil años de antigüedad. Como tantas otras nació pagana y se convirtió en cristiana cuando aproximadamente cerca del año 1000 de nuestra era, Ucrania adoptó esa religión. Quizá haya contribuido a la difusión de una tradición que, de alguna manera, se ha vuelto universal, aunque se sabe que es común a los pueblos con tradición agrícola. Estamos hablando del pysanka o la decoración del huevo de pascua ucraniano que en si mismo atesora toda una extraordinaria historia de costumbres que se hunden casi en la noche de los tiempos y que Cristina Serediak rescató y divulga con la generosidad de quien sabe y siente que el valor de esas tradiciones está en que se transmitan para que no desaparezcan.

Médica pediatra radicada en Rio Negro, Cristina hace el esfuerzo de trasladarse periódicamente hasta Buenos Aires para sus clases de pysanka. Hija de ucranianos enamorados de sus tradiciones, ella siempre supo del simbolismo casi mágico de esos huevos que guardan mensajes ocultos en sus dibujos y sus colores. Siempre supo pero hace pocos años que se abocó de lleno a estudiar esa rica historia, a interpretarla y sobre todo a contarla y a enseñarla.

Una verdadera autoridad en el tema, Cristina escribió el único libro en castellano que existe sobre el particular; “La magia de los pysanka”. Allí contó detalles de esa antiquísima costumbre eslava de decorar huevos para celebrar la primavera y que con la introducción del cristianismo se derivó a la Pascua. Allí reveló que una tradición con tanto contenido simbólico tiene reglas muy claras y muy precisas sobre los significados de cada decoración y hasta de los colores utilizados.

Desde los motivos mas primitivos (reducidos a trazos o líneas) hasta los dibujos ornamentales más modernos, todos albergan un mensaje. Puede ser de amistad, de amor, de deseos de prosperidad o de una vida saludable. Hay diseños habituales para los recién nacidos, para los recién casados, para quien cumple años o para cualquier otra circunstancia. Cada pysanka es como una postal, un recuerdo o un gesto de amistad, de solidaridad hacia el prójimo, el vecino o el familiar a quien va dedicado. Eso es lo que Cristina trasmite además de enseñar la técnica del decorado y las ilustraciones o las composiciones más comunes que suelen estamparse en los huevos con un sistema similar al del batik, No se trata solo de un objeto decorativo. Es un bien cultural de un pueblo antiguo que hizo de esa tradición una identificación de identidad que perdura y seguramente se ennoblece con semejante representante.

 Nota publicada en revista-artesanos

Learn How to Dye & Color Easter Eggs - Decorate Ukrainian Pysanky

Entrevista en Radio Mitre

Entrevista realizada por Fabricio López en el programa El Show de la Noche en Radio Mitre, acompañado por Natalia López

How to Make a Pysanka by Sofika Zielyk

"How to Make a Pysanka" by Sofika Zielyk, New York City, USA. From her apartment on Seventh Street in New York, Ukrainian American Sofika Zielyk creates pysanky - Ukrainian hand-painted eggs - part of a tradition that was handed down to her by her mother, a Ukrainian immigrant, and that dates back to ancient times in Ukraine.

Яйца, воск, луковая шелуха

Duo Paradise Le plus grand Cabaret du Monde

Великдень у "Писанки"

Великдень у "Писанки"

Delegada de Argentina en Kosmach

En esta oportunidad tengo el placer de hacerles conocer que me han nombrado delegada de Argentina para el encuentro mundial de escritores de Pysanky que se realizó en Kosmach, en el marco de las celebraciones por sus primeros 600 años, el pasado 12 y 13 de julio. 

Les cuento que hubo muchas actividades, entre ellas las relacionadas con las pysanky en un congreso donde participaron y se vieron representados varios países, donde además hubo clases magistrales, conferencias y una gran exposición de pysanky.

Книжки про Писанки

Книжки про Писанки. 

1."Звичаї нашого народу" 

2.Т.Коновал "Писанкова абетка" 

3."По білому яйці воскові взори".М.Іванишин.

4.Розмальовка "Писанка" -Писанки Анни Вахняк. 

4."Українська Писанка в Сургуті" автор-Шульга Зіновія Михайлівна 

5."Українська народна Писанка" Віра Манько.

XV Encuentro Internacional de Arte Decorativo

En los primeros días de mayo participaré de la muestra de ENIARTE que celebra el XV Encuentro Internacional de Arte Decorativo, es como el comienzo de una nueva etapa donde se puede compartir este arte de las pysanky con el público argentino. La muestra es en el Palacio San Miguel que se encuentra en la calle Suipacha 84, en la ciudad de Buenos Aires entre los días 7 y 15 de mayo en los horarios que van de 13 a 21 horas.

ENIARTE 2012

Українська писанка в Аргентині

Різні обставини змусили українців кидати рідні землі і мандрувати у далекі світи. І хоч їхали туди у пошуку кращого життя, зате дотримувалися істини, що «не хлібом єдиним живе людина». Попри всі труднощі облаштування свого життя на чужині, починали його з церкви, мови і рідної культури. Привезли українці зі собою на чужину і писанку, як невід’ємний символ українського народу, який єднає їх з рідною землею. Вміння розписувати писанку українці передавали своїм дітям, і зараз уже в четвертому поколінні українці не полишають це чудове творіння.

 Оригінальний орнамент писанок своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту зачарував і народи, серед котрих живуть наші співвітчизники, і вони так захопилися цим унікальним видом мистецтва, що радо відвідують курси і навчаються розписувати українську писанку. Широкого розповсюдження українська писанка набула і в далекій Аргентині. У цій країні розписує писанки уже четверте покоління українців. Розписують їх також аргентинці. Велику популяризацію української писанки робить Христина Середяк з невеличкого аргентинського містечка Чоеле – Чоел. Увесь свій вільний час пані Христина присвячує писанкарству. Поряд із творчістю майстриня виступає з багатьма доповідями, своїм мистецтвом ділиться з учнями аргентинських шкіл та учасниками різноманітних культурних заходів. Д-р Христина Середяк-Форте народилася 1946 року в австрійському містечку Цамс. ЇЇ батьки – Анна Дубиняк-Середяк та Юліян Середяк – були свідомими українцями, тому прищепили глибоку любов до рідної Батьківщини своїй єдиній доньці. У 1949 році сім’я Середяків переселилася до Буенос-Айреса, в Аргентину. Тут Христина виросла, навчалася в аргентинській школі, а також відвідувала українську Рідну школу. Після її закінченні ходила на курси українознавства. Вивчала музику, балет, художнє малярство. Її вчителями з малярства були українські художники Ольга Ґурська та Борис Крюков. Своє щасливе дитинство і молодість провела в молодіжній організації «Пласт». Закінчила медичний факультет Державного університету в Буенос-Айресі, здобувши фах лікаря-педіатра. Чоловік – хірург Роберто Форте. Мають троє дітей: Павло, Маріяна і Роберто. Після закінчення університету родина поїхала на роботу за 1000 км. на південь від столиці – у містечко Чоеле-Чоел, що в провінції Ріо-Неґро. Розписувати писанки пані Христина почала ще в дитинстві, але тоді розписувала кілька писанок на Великдень. А 15 років тому хресна мама її доньки Маріани – Марія Литвин, котра теж розписує писанки і проводить літні курси українознавства в провінції Місіонес, зауважила талант пані Христини і запропонувала навчитися розписувати писанки фахово. Пропозиція сподобалася пані Христині, адже це мистецтво давно заповнило її серце, і вона занурилася в цю роботу. Поступово удосконалювала техніку розпису, поширювала писанкарство в аргентинському та українському середовищах. Багато знань здобула за допомогою книжок та веб-сайтів. Спочатку розписувала народні писанки, згодом почала придумувати авторські, у яких часто використовує трипільські орнаменти. Розписує також дерев’яні писанки, які дарує дітям, щоб вони могли бавитися ними і в такий спосіб полюбили їх. А ще розписує на павиних і страусиних яйцях. На останніх робить комбінацію з півписанки і півшкрябанки. Подобається авторський стиль писанкування Тараса Городецького, який теж застосовує. Писанки Христини Середяк є в колекціях багатьох країн світу, а також – в Україні. Майстриня пишається, що кілька її писанок є в експозиції єдиного у світі Музею Писанки в Коломиї. В цьому ж музеї пані Христина навчилася реставрувати писанки.

 На Міжнародній виставці книжок в Буенос-Айресі

Майстер-клас Х. Середяк для аргентинців

Майже щороку пані Христина проводить майстер-класи з писанкарства на літньому тритижневому таборі українознавства в провінції Місіонес, куди щорічно приїжджає понад 50 дітей. Українські діти, крім інших видів мистецтва, охоче навчаються розписувати писанку. Якось про заняття Христини Середяк довідалася одна з місцевих газет, і в 2003 році розмістила репортаж про майстриню. Для неї це було великим щастям і поштовхом до подальшої праці. Після того, у квітні 2004 року, її запросили на 30-ту Міжнародну виставку книжок у Буенос-Айресі (представлені там і українські книжки), де вона провела конференцію про українську писанку і майстер-клас з її розпису. Після цього писанкарка часто бере участь у різних конференцій. У квітні 2008 року пані Христина знову провела конференцію на 34-й Міжнародній виставці книжок на тему писанки. Тоді ж виникла ідея видати книжку про українську писанку іспанською мовою, оскільки зацікавленість аргентинців писанкою зростала, і вони просили інформацію іспанською мовою. «До того часу не було жодної книжки про писанку іспанською мовою, – говорить пані Христина. – Натомість, уже давно були англійською, німецькою, італійською, португальською. Я взялася за підготовку книжки, і вже через рік вона була готова. У підготовці книжки багато допомагала писанкарка зі Львова – Віра Манько, директор Музею Писанки в Коломиї – Ярослава Ткачук, етнограф з Канади – Орися Трач. Працювала над книжкою і вся моя родина. Наприклад, мій молодший син був дизайнером книжки. Старший син допомагав з інформацією про писанку. У книжці розповідається про історію, традиції писанкарства, техніки виконання, символіку; також там є легенди та казки про писанку. Видання доповнене кольоровими світлинами. Представлено писанки усіх регіонів України. Посилалася на книжки з писанкарства, видані в діаспорі, зокрема, на книжку Одарки Онищук з Канади. І так, у 2009 році, на 35-й Міжнародній виставці книжок відбулася презентація моєї книжки «La magia de las pysanky» («Чар писанки»). Наклад книжки – 1 000 примірників». В аргентинців нема традиції розписувати писанки. Скромні в них і великодні традиції. То ж коли вони побачили цей витвір під час майстер-класів – були у великому захопленні. Спочатку бачили звичайні рисунки, а потім зрозуміли, що це – давнє письмо. З того часу популярними є курси і майстер-класи з писанкарства серед аргентинців. Тому пані Христині доводиться їздити по всій Аргентині, але заради поширення писанок в аргентинському середовищі майстриня радо на це погоджується. Крім книжки, кілька років тому майстриня відкрила веб-сторінку про українську писанку іспанською мовою, де всі зацікавлені можуть довідатися про цей унікальний вияв українського народного мистецтва, а також – про її працю у цій ділянці. У серпні 2009 року пані Христина, від імені уряду Аргентини, була запрошена на Міжнародну виставку робіт над декорованим яйцем, яка проходила в Дубаї. Виставка тривала 12 днів. Цікаво було довідатися, що араби багато знають про писанки, і їм було дуже цікаво побачити спосіб їх розпису. Пані Христина була там єдиною, хто представляв справжню українську писанку. Крім виставки, проводила майстер-класи, на яких араби дуже легко навчилися розпису, оскільки їхнє письмо схоже до деяких орнаментів на писанці. Виставку відвідало багато людей, показували по ТБ, писала преса.

Христина Середяк дарує свою книжку главі УГКЦ Блаженнішому Святославу

Авторські писанки майстрині

Publicado en: chasipodii.net